Загальна характеристика району

ГоловнаЧуднівський район → Загальна характеристика району

ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ

 

 Чуднівський район знаходиться в південно-західній частині Житомирської області. На сході межує з Бердичівським, на півночі – Житомирським, на заході –  Романівським, на південному заході - Любарським районами Житомирської області, на півдні – з Хмільницьким районом Вінницької області.                             

     Територiя району розташована в межах Приднiпровської рiвнини. Клiмат помiрно-континентальний з вiдносно вологим i теплим лiтом та м’якою зимою. Середньорiчна сума опадiв - 582 мм. 

           Географiчна сiтка району представлена 10 рiками, якi вiдносяться до другої групи рiк України i знаходяться, в основному, в басейнi рiчки Тетерiв.     

               

                                                                                                                                                                     АДМІНІСТРАТИВНИЙ УСТРІЙ 

     

       Чуднівський район утворений у 1923 році, до складу Житомирської області увійшов 22 вересня 1937 року.

         У 1957 році до нього приєднано частину території колишнього Янушпільського району, а у 1961 році, в зв’язку з черговим укрупненням, район, як адміністративну одиницю, було ліквідовано, його територія частково відійшла до Бердичівського, а частково – до Дзержинського (Романівського) районів.

          В сучасних межах район відновлено в грудні 1966 року. До складу району входять: 1 міська рада, 3 селищні та 20 сільських рад, 1 об'єднана територіальна громада, яким підпорядковані 60 населених пунктів. Загальна площа району 1037 км2.         

 

       Загальна чисельність  наявного населення району становить 37 тис.осіб. Щільність населення 27,2 чоловік на км2.

 

             Адмiнiстративний i культурний центр району - місто Чуднiв, яке розмiщене на вiдстанi 55 км вiд обласного центру, зв’язане з ним автошляхом державного значення «Житомир-Чернівці-Тереблече».

 

              В північній частині району, на відстані 4 км від районного центру, проходить Південно-Західна залізниця Козятин-Шепетівка. На території району розміщені залізничні станції Рачки, Михайленки, Вакуленчук, Чуднів-Волинський, Довбиш.

 

                                     ПРИРОДНІ РЕСУРСИ

             

             На територiї району зустрiчаються крупнi кристали гранiту - альмандину та дрiбнi кристали гранату у вiдкладеннях сiрого гранiту, а також графiт.

               Розвiданий запас Кiлкiвського гранкар’єру становить 1523,9 куб.м. при глибинi розвiдки 35 метрiв. Розвiдано також лесовиднi вiдкладення /глина темно-сiра п’ятниста; глина пiстрява каолiнiзована; суглинки жовтi макропористi карбонатнi/ на загальнiй площi 64 га.

 

                  Розвiданий запас становить 3520 куб.м. при глибинi розвiдки 5,5 м.

                  В незначних кiлькостях є будiвельний пiсок, торф.

               

 Грунти району:

    - в пiвнiчнiй частинi району домiнують дерново-пiдзолистi, свiтло-сiрi, сiрi пiдзолистi грунти;

    - в центральнiй та пiвденнiй частинi району переважають темно-сiрi  пiдзолисті i чорноземнi грунти.

 

           Загальна площа лiсiв в районi 8,7 тис.га. В лісах найбільше листяних порід - дуб, граб, береза, тополя, хвойних порід - сосна, ялина.

 

                                               ІСТОРІЯ КРАЮ

           

                Перша документальна згадка про Чуднів відноситься до 1416 року, в якому згадується, що жителі Чуднова дають з землі Дідковичини три відра меду в Києво – Софіївський собор. В той час в Чуднові був один замок і місто, в якому збиралися річні ярмарки на святого Петра.

  

           В історичних хроніках місто Чуднів згадується у 1471 році, як місто-фортеця Київського воєводства. У 1507р. великий литовський князь Сізігмунд подарував Чуднів князю Острозькому і дозволив йому «замок збудувати і місто осадити». Чуднівський замок був одним із найбільших у володіннях князя Острозького. У місті збереглися залишки земельних укріплень к.XIV – п.XVст. 

 

           Після Люблінської унії 1569р. Чуднів підпав під владу шляхетської Польщі. Історія містечка тісно повязана з боротьбою українського народу проти чужинців і власних гнобителів. Жителі Чуднова брали участь у селянсько-козацькому повстанні під проводом Криштофа Косинського, у Визвольній війні українського народу 1648-1654 рр. під керівництвом Богдана Хмельницького. 

 

         Після другого розподілу Польщі (1793р.) Чуднів у складі Правобережної України возз'єднаний з Росією. З 1797р. входить до складу Волинської губернії як повітове містечко.

 

          Свідками тих буремних років є підземні ходи під Чудновом, масивний півтораметровий камяний хрест на узбережжі р.Тетерів на околиці, що нині називається Шереметихою, поставлений нащадками на память про полеглих у борні. В символіці герба Чуднова зображена срібна фортеця на блакитному фоні і рука з мечем.

 

               Важлива роль у суспільному житті Чуднова належала церкві. У 1885 році тут діяло 4 приходські православні церкви, 2 – католицькі, синагога. У центрі одного із приходів у 1870 році відкрито народне училище, де вчилися переважно діти селян.

 

            У Чуднові розміщувався один із найважливіших у південно-західній частині Волинської губернії базар по торгівлі хлібом, худобою і лісом.

 

             У XVIII ст. в Чуднові був замок і діяв монастир ордена бернардинців. Римо-католицький костьол бернардинського ордена діяв до 1831 року.  

                       

            На початку ХХ ст. з'явились винокурний, пивоварний, маслоробний заводи, відкрився хліботорговий склад, двокласне сільське училище, лікарня на 14 ліжок, аптека, приватна бібліотека.

 

          Про славні сторінки історії Чуднівщини свідчать 13 пам´яток археології, 2 пам´ятки монументального мистецтва, 4 пам´ятки архітектури, 3 пам´ятки садово-паркової культури, 83 пам´ятники воїнам-визволителям і односельчанам, які загинули у боях у роки Другої Світової війни, пам´ятник воїнам-інтернаціоналістам, 13 пам´ятних знаків жертвам Голодомору, пам’ятний знак ліквідаторам наслідків аварії на ЧАЕС, 3 пам’ятних знаки козакам, 2 пам’ятники Т.Г. Шевченку, пам’ятний знак «Борцям за єдність і незалежність України», 1 пам’ятний знак та 11 пам’ятних дощок загиблим воїнам-землякам, учасникам АТО.